Кириченко Борис Йосипович народився 26 червня 1938 року в селі Вільшана Городищенського району Черкаської області. 1955-го закінчив Корсунь-Шевченківську середню школу № 1, а 1960-го — Український інститут інженерів водного господарства. За фахом інженер- гідротехнік, кандидат економічних наук, доктор філософії, професор, член Національної спілки письменників України і Національної спілки журналістів України.

Майже десять років працював майстром, виконробом, начальником будівельно-монтажного управління в системі меліорації і водного господарства на Прикарпатті і Буковині. Потім — інструктором, заступником завідувача сільгоспвідділом ЦК Компартії України, радником Посольства СРСР у Чехословаччині, інспектором ЦК, першим заступником завідувача аграрним відділом ЦК Компартії України, завідувачем сектором у ЦК КПРС, начальником Головного управління зовнішньоекономічних зв’язків Мінсільгосппроду СРСР.

З Москви до Києва на аналогічну посаду в Міністерство сільського господарства і продовольства України повернувся 1991 року. Потім був консультантом Президента України, радником, першим заступником керівника апарату, першим помічником Голови Верховної Ради України. Після оксамитового перевороту у Верховні Раді перейшов на журналістську роботу в газету «Сільські вісті».

Автор книг «Присмерк у полудень», «Одіссея Бабілюка», «Рани Батьківщини», «Неспішні роздуми», «За честь, за славу, за народ», «Пелюстка роси», «Примарний досвіток», «Віти
яблуневі», «Конспект для онуків», «Післязавтра почалося позавчора», «Планида і Зоря Плютинського» «Прогноз назавжди. За прикметами Надросся», «Корсунь- Шевченківський —
Корсунь-Сошенківський», «Земний автограф Палажченка» та багатьох газетних і журнальних публікацій.

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, двома медалями «За трудову доблесть», французьким орденом «За заслуги в сільському господарстві», чехословацькою «Медаллю Климента Готвальда»,